пʼятниця, 4 липня 2008 р.

Психологічна гра.

Заввишкі з тіло. Розум накаленний до інферно. Забутись, спитись не проблема, але не обов'язково. Закумарив простір несумісності збридлого буття прогресу. Зіткнути мозковий портал. Ладан, мир, запах воску і спів світла в резонансі з енергією. Створюється відчуття ейфорії. Спасен той хто замислився. Очистився той хто забув. Оратанія піднімається з вічного забуття. Неповорітка мимолітність події знову спіткає невдача видящого. Колізія касти назавжди зальє піч смолою і востане буря емоційного спалаху у віддаленій монотонній свідомості права.
Політ припинеться. Забудеться страх. Проділ земляного духа знову стікатиме додолу. Період вогняного фенікса стліє привидом самотності. Все тлумачення сьогодення відбиває суть пташиного погляду. Муки...... СТрашні мукі без болю. Нерозуміння дійства і наслідку кидає в зубожіння шляху кривди та розуміння. лусне похабність глухого. сліпий попросить простору для спеки мордеру. Німий зависне у камінні. зубожілість розуму розтрощить суфій поруки.
Світанок. Прохолода. Рожевий мрак запеленить востаннє варту переживань. Зайде заблудший, прилетить знайшовший, завиє самостріл. Минуле забути колихаючись у просторі-часі залюбки зрозуміє нетрилитий вершник бідності та спокою. Плин часу. Оратанія. Вассал Алліманської імперії. Спокій похилої бурі вражає. Сон........ Переродження водбулось. Нова.

Немає коментарів: